Картотека артикуляційної гімнастики в молодшій, старшої та підготовчої групи

Мова – інструмент людського спілкування. Мовний апарат формується поступово, з раннього дитинства. М’язи мови, верхня і нижня щелепи, губи і щоки вчаться узгодженої і правильній роботі, спритності.

Гімнастика і картотека вправ

Артикуляційна гімнастика тренує і розвиває мовний апарат. Мета занять – опрацювання специфічної для рідної мови рухливості і постановки органів артикуляції. Підсумок регулярних тренувань – чітке промовляння кожного звуку, звукосполучень, плавні переходи одного звуку до іншого.

Гімнастика для розвитку мови в дитячому садку проводиться вихователем. Для занять рекомендується скласти картотеку артикуляційної гімнастики. Зазвичай це набір щільних карток однакового розміру із зображенням позиції органів мови і описом вправ. На картці розміщуються вірші чи оповідання, веселий малюнок, сценка. Для кожного завдання складається своя картка.

Методика проведення занять

Гімнастику артикуляції рекомендується виконувати щодня в один час. Вдалими для навчання вважаються ранкові години. В одне заняття включають комплекс з 3-4 вправ, на які відводиться 3-5 хвилин в молодшій і середній групах і до 10-15 хвилин в старшій і підготовчій. При виконанні деяких вправ дітей розбивають на групи.

Вправа на артикуляцію виконують сидячи, з випрямленою спиною. Решта частини тіла розташовуються зручно, розслаблено. Особа вихователя видно кожній дитині. Приміщення заздалегідь провітрюється, забезпечується достатнє освітлення.

Заняття по артикуляції гімнастики проводяться в ігровій формі, щоб викликати у дитини інтерес і бажання продовжувати навчання. Ігрові форми подаються у вигляді веселих завдань для вигаданого героя, супроводжуються читанням коротких віршів або пісеньок. Досліджуваний звук асоціюється зі знайомим для дитини чином (комахами, тваринами, транспортом і т. Д.).

Педагог знайомить дітей з вправою в ігровій формі, потім демонструє його. При виконанні вправи дітьми простежується правильність артикуляції. Після того як діти виконали вправу разом, можна розбити їх на групи по п’ять осіб і закріпити результат, при необхідності підправити виконання.

Від простого – до складного

На початку року даються прості вправи, від яких переходять до складних. Нові вправи вводяться на зміну засвоєним поступово, не більше одного на заняття. Якщо у більшої частини дітей виникають труднощі із завданням, його необхідно відпрацьовувати довше, застосовуючи нові ігрові форми.

Викладач не оцінює дитини негативно, якщо він виконує вправу неправильно, а показує правильне виконання, підбадьорюючи і спонукаючи до дії. У молодших групах не акцентують увагу на надмірній напрузі мовних органів, до старшого віку артикуляція природним чином стає більш плавною.

Якщо окремим дітям одне з вправ дається важко, а більша частина групи справляється успішно, потрібно індивідуально відпрацювати складні моменти. При зустрічі з батьками вихователь може рекомендувати завдання додому. При виявленні проблем з постановкою звуків, слабкого розвитку мови для свого віку, порушення симетрії рухів дитини слід направити до логопеда.

Підбір вправ для кожної групи

Вправи на артикуляцію не мають вікових рекомендацій. Один комплекс можна застосовувати в кожній групі дитячого садка: другої молодшої, середньої та старшої. Залежно від віку дітей відрізняються тільки вимоги до виконання вправ.

Для дітей молодшої групи від трьох років основна мета гімнастики – знайомство з можливостями їх органів мови. Їм розповідають про мовному апараті, поняттях рот, язик, кінчик язика, зуби, губи, щоки.

Підбираються нескладні вправи, які демонструють рухливість мовного апарату:

  • витягування губ в трубочку;
  • розтягування губ з оголенням зубів (усмішка);
  • відкриття і закриття рота за допомогою нижньої щелепи;
  • вивчення рухливості мови (вгору, вниз, в сторони, вперед і назад).

Дітям середньої групи включають нові опису мовного апарату: верхня і нижня губи, верхні і нижні зуби, «горбки» за передніми зубами. Вправи ускладнюються, виконуються точніше. У цьому віці тренують вміння робити мову широким, але при цьому тонким.

У старшій групі правила виконання завдань стають більш строгими. Можна збільшити темп вправ. Викладач оцінює точність і правильність виконання рухів, чіткість вимови. У цьому віці діти повинні навчитися швидко змінювати положення мовних органів при зміні звуків, зберігаючи плавність мови. Важлива мета занять – домогтися стійкості положень артикуляції, розвинути вміння утримувати певну позицію кілька секунд.

Знання про мовному апараті закріплюються повторенням. Вводиться поняття спинки мови, який вчать робити те широким, то вузьким.

Уже до кінця року для старшої групи можуть проводитися заняття з курсу підготовчої групи на вміння добре розрізняти звуки:

  • голосні і-у, е-о, і-о, е-у, і-е, у-о;
  • приголосні м-б, н-г; м-л, н-л; б-д, ф-х; б-в, к-х; з-х, д-р.

Для підготовчої групи гімнастику проводять з прив’язкою до вивчення звуків, розповідають, як положення органів формує той чи інший звук. Такі вправи розвивають у дітей фонематичний слух.

Регулярне проведення занять допоможе сформувати у дітей плавну і зрозумілу мову. Уважне ставлення вихователя, контроль виконання вправ дозволить закріпити досягнуті результати і вчасно виявити можливі проблеми, з якими слід звернутися до логопеда.