Публічний виступ: види, особливості, правила, як навчитися

Головною складовою ораторського мистецтва є публічна промова. Вона являє собою елемент мовної діяльності, що з’являється в ході спілкування між оратором і публікою.

Публічна мова необхідна для інформаційного впливу на аудиторію, навіювання і переконання. Публічні виступи включають в себе вимова тексту або діалогу, пасивно впливає на слухачів. У них присутні такі ознаки: індивідуальна структура тексту і логічне завершення.

Монолог і діалог однаково необхідний для побудови лаконічної мови. Елементи діалогу допомагають розбавити однотонний текст, заявляючи слухача в розмову, що вважається необхідною умовою ораторської діяльності.

Для вдалого взаємодії з людьми оратору знадобляться наступні навички:

  • бути впевненим у собі;
  • вміти безперервно розмовляти на одну тему;
  • коротко, лаконічно висловлювати думки, правильно і грамотно вибудовувати слова в реченні;
  • вміти зацікавлювати аудиторію;
  • артистизм і харизма;
  • дар переконання.

Текст оратора повинен відповідати трьом правилам: зрозумілість, інформативність і виразність. Публічних промовах властивий мінливий характер, її успішність залежить від взаєморозуміння з аудиторією і налагодження з нею психологічного контакту.

Промовці виступають на стадіонах, сцені, телебаченні. До публічного виступу відноситься вимова тексту перед керівництвом компанії, потенційним роботодавцем, друзями. Публічний виступ допомагає проявити себе в професійній сфері або іншої діяльності. Мистецтво публічного виступу підвладне не кожній людині, але йому легко навчитися, відвідуючи тренінг публічного виступу і виконуючи спеціальні мовні вправи.

Види і методи публічного виступу

Розрізняють такі види публічного мовлення:

  • Соціальна публічна промова допомагає висловити родинні або суспільні відносини. Сюди входять привітання на свята, весільні тости, поминальні мови.
  • Церковне красномовство полягає в проведенні проповіді, спілкуванні з церкви служителями. Такий вид не містить логіки, аргументів, професійної термінології, слухачі не шукають в ній конкретних фактів.
  • Судове красномовство присутній в судовій практиці. На відміну від церковного містить чіткий стиль викладу і аргументацію. Судова усне публічне мовлення складається тільки з фактів, ділиться на обвинувальну і захисну. Такі види публічних виступів відрізняються від інших своєю ступенем відповідальності, так як зміст промови впливає на долю людини.
  • Академічне мистецтво публічної діяльності несе конкретну наповнену професійною термінологією або науковими висловлюваннями мова. Сюди входять такі жанри публічних виступів: наукові доповіді, огляди, лекції.
  • Політичні жанри публічних промовах є вимова мови на теми економіки, політики, соціальної сфери. Політичне красномовство проявляє себе на мітингах, Агітаторська і патріотичних заходах.

Крім видів, розрізняють методи красномовства, які допомагають скласти чіткий і зрозумілий текст, максимально наближений до мети. Методи красномовства розроблені багато століть назад, включають в себе окремі правила публічного виступу:

  • Красномовство полягає у вживанні коротких, зрозумілих для аудиторії текстів.
  • Головна функція оратора полягає в донесенні до аудиторії корисної, достовірної інформації. Методи або прийоми впливу на слухачів не повинні порушувати їх права. Але далеко не завжди психологічні особливості публічного виступу відповідають вимогам етики.
  • Не рекомендується «розтягування» промові перед великою аудиторією, тому що увага людей короткочасно, легко розсіюється
  • Перед тим як виступати перед публікою слід навчитися розрізняти її емоційний настрій.
  • Психологія публічного виступу влаштована таким чином, що від структури приготованого тексту, вживання, які закликають до дії фраз залежить кінцевий результат заходу. Важливу інформацію у своєму розпорядженні тільки спочатку і кінці промови. Така специфіка побудови необхідна для успішного і ефективного донесення матеріалу, тому що увага публіки в ці періоди максимально.
  • Мова оратора повинна відповідати нормам етики. Культура публічного мовлення дотримується при будь-якому умови, вважається необхідним елементом виголошення промови.

Ці правила не є обов’язковою умовою виступу оратора. Побудова публічної промови залежить від виду, складу аудиторії, її діяльності і самого оратора. Прийоми і правила виступів визначаються під час підготовки промови. Тільки постійне тренування дикції, щоденні вправи допоможуть домогтися успіхів і визнання публіки.

Особливості публічного мовлення

Існують деякі психологічні особливості публічного виступу. Вони полягають в спілкуванні між оратором і аудиторією, випливають з діалогу між ними. Відношення двох сторін комунікації носить об’єктивно – суб’єктивний характер, виступає в якості спільної діяльності або співпраці.

Мова оратора має ряд особливостей:

  • Зворотна реакція аудиторії. Під час виголошення промови оратор може бачити реакцію людей на його слова, спостерігати за змінної настрою публіки. Окремі слова, питання, міміка слухачів допомагають зрозуміти їх настрій і бажання. Завдяки наявності зворотного зв’язку є можливість підкоригувати свою промову. Вона перетворює монолог в діалог, встановлює зв’язок з публікою.
  • Усна мова. Особливості усній публічної промови полягають в налагодженні живого діалогу між учасниками. Усна форма спілкування має на меті у вигляді конкретного співрозмовника і повністю залежить від нього. Важливим моментом виступу є організація мови для найбільш легкого розуміння і сприйняття. Усне публічний виступ дуже ефективно, так як на відміну від письмового засвоює до 90% інформації.
  • Зв’язок літератури та усного мовлення. Перед виступом оратор готує і обмірковує свою промову, використовуючи наукову, художню або публіцистичну літературу. Уже перед публікою він перетворює заготовлений текст в цікаву і яскраву промову, яку зможе зрозуміти будь-яка людина. Тільки в ході живого виступу оратор вибудовує пропозиції, враховуючи реакцію оточуючих, тим самим переходячи від книжкового тексту до розмовного стилю.
  • Засоби спілкування. В ораторській діяльності використовуються різні прийоми впливу і засоби спілкування між учасниками. Це вербальні та невербальні засоби: міміка, жести, інтонація. Важливу роль відіграє культура публічних промовах і дотримання етики.

Вимоги і технологія публічного виступу

Для того щоб вміти виступати в різних мовних жанрах необхідно спочатку навчитися готувати тексти в різних стилях. Різні жанри виступу на публіці припускають використання різного роду прийомів і правил для впливу на аудиторію.

Загальні прийоми та вимоги до публічного виступу:

  • Початок мовлення ретельно продумують і готують. Невдало розпочатий діалог здатний зіпсувати імідж оратора.
  • Драма. Присутність драматизму важливо в будь-якому мовному жанрі. Вона допомагає зацікавити публіку шляхом спору або конфлікту, використовується в життєвих історіях, описі подій, трагедій.
  • Емоційність в публічних промовах вважається обов’язковою умовою виступу. Аудиторія повинна відчувати не байдуже оратора до теми виступу, його ставлення і переживання. Монотонний діалог без вираження емоцій не викличе належного відгуку аудиторії.
  • Короткий виклад думок. Коротка чітка мова сприймається слухачами краще, викликає більше довіри. Щоб укладатися у відведений для виступу час необхідно навчиться розмовляти коротко. Не дарма кажуть: «Стислість – сестра таланту».
  • Розмовний стиль мови. Вимоги до публічного виступу включають в себе стиль виступу. Він повинен бути розмовною, виглядати як бесіда між людьми. Розмовний стиль мови допомагає легше засвоїти інформацію, привернути увагу до теми. Не можна вживати багато іноземних, наукових термінів, незрозумілі слова замінюються на зрозумілі.
  • До закінчення виступу готуються дуже ретельно, так як до початку. Завершальний етап мови зобов’язаний привертати увагу яскравими і зрозумілими фразами. Заключні слова потрібно відрепетирувати для постановки правильної інтонації голосу і тону.

Техніка публічного виступу включає в себе 12 послідовних кроків, необхідних для досягнення найкращого результату в ораторській діяльності. Вона знадобиться для написання правильного мовлення і вдалою її інтерпретації.

Технологія публічного виступу:

  • Визначаємо мету мови.
  • Вивчаємо склад аудиторії.
  • Створюємо образ для виступу.
  • Визначаємо роль для виступу (кумир, господар, покровитель, добро, зло).
  • Пишемо мова.
  • Перевіряємо її згідно з правилами написання публічного тексту, відповідності моральним вимогам.
  • Вибудовуємо мова згідно з правилами візуального, кінетичного, аудиального сприйняття.
  • При необхідності готуємо місце виступу.
  • Налаштовуємося на вдалий результат виступу.
  • Сам виступ.
  • Прислухаємося до критики.
  • Стежимо за реакцією публіки, виконуємо аналіз виробленого враження.

Виступивши перед публікою, не зупиняємося на отриманому результаті, виконуємо аналіз виступу. Техніка публічного виступу включає в себе наступний необхідний аналіз мови: структура тексту, тон вимови, інтонація, структура мови, інтерес публіки до оратора.

Аналіз необхідний для подальшого виправлення мовних або поведінкових помилок, а також для відточування навичок.

10 основних помилок починаючого оратора

Майстерність публічного виступу полягає у вивченні частих помилок інших майстрів красномовства. За багатовікову історію красномовства фахівці вивчили поширені помилки публічного виступу досвідчених і початківців ораторів. Навчитися професійної ораторській діяльності, використовуючи прийоми і поради в спілкуванні досвідчених людей набагато інше, ніж самостійно пройти довгий шлях проб і помилок.

Виділяють 10 помилок починаючого оратора:

  • Різниця інтонації і тону мови з її змістом.
  • Неприпустимо вживання виправдання це виглядає непрофесійно.
  • Не варто вибачатися перед публікою.
  • Недоречна міміка.
  • Неправильний підбір слів і часток “не”.
  • Нудний монолог без присутності гумору.
  • Всезнаючий вид оратора, зарозумілість.
  • Багато зайвих метушливих рухів по сцені.
  • Монотонна не емоційне мова.
  • Неправильно розставлені паузи в реченні.

Для того щоб краще вивчити мистецтво публічного мовлення для початківця оратора знадобляться роботи наступних авторів:

  • Дейл Карнегі «Як виробити впевненість у собі і впливати на людей, виступаючи публічно».

Дейл Карнегі випустив книгу в 1956 році. Вона стала доповненням до випущених у світ робіт за майстерністю публічного виступу. Книга містить прийоми, правила, вправи для успішної професійної ораторській діяльності. Дейл Карнегі американський письменник, знавець красномовства, його книга стане в нагоді як для початківця, так і досвідченого оратора.

  • Ігор Родченко «Господар слова».

Ігор Родченко фахівець з мовним комунікаціям, директор відомої тренінгової мовної компанії, веде тренінг публічного виступу, є завідувачем кафедри сценічної мови і риторики Санкт-Петербурзького університету. Книга «Господар слова. Майстерність публічного виступу »Ігоря Родченко містить головні питання по психології публічного виступу, а також взаємодії учасників комунікації і впливу на аудиторію.

  • Іванова Світлана «Специфіка публічної промови».

У своїй книзі Іванова С. Ф. розкриває питання в спілкуванні між публікою і оратором, описує стратегію, прийоми мови, її мовні засоби. Книга допоможе навчитися правильно, говорити, вести себе перед аудиторією, розкриває особливості виступу на публіці.

Мистецтво публічних виступів може стати в нагоді в будь-який момент, навіть якщо це не пов’язано з вашою професійною діяльністю. Кожен день ми розповідаємо один одному якісь історії або намагаємося переконати когось у чомусь. Здатність грамотно і ясно висловлювати свої думки і бажання говорить про те, що ви розвинений і товариська людина, якого цікаво слухати.