Початок життєвого етапу людини починається зі спроби проявити здібності до творчого мислення. Людина намагається виразити себе як особистість через творчість, показати свою значимість і індивідуальність. Навіть незважаючи на те що це не життєво необхідна здатність і не потрібна для виживання.

Поняття творчого мислення включає в себе такий процес, в ході роботи якого з’являються нові ідеї, створюються умови для появи предметів мистецтва або побуту, що несуть цінність для людини і оточуючих.

Вивчення своїх творчих здібностей допомагає в пізнанні себе і навколишнього світу, розвитку в людині самостійної особистості, що приносить користь суспільству і просуванню прогресу. Характер особистості, пам’ять і сприйняття навколишнього світу впливають на здатність до творчості. Не останню роль в цьому процесі відіграє здатність до нестандартного мислення, і вміння використовувати ідеї за призначенням.

Етапи становлення творчого мислення

• підготовка

Початковий етап становлення, на якому відбувається підготовка до роздумів, збирається інформація, факти для подальшої переробки матеріалу. На цьому етапі порушується аналітичне мислення, створюються умови для вирішення проблем, ставляться цілі.

• Спроба до роздумів

На другому етапі виявляються умови до розумового процесу, за рахунок залучення дивергентного мислення. Можлива поява розчарування, яке допоможе критично поставитися до виниклих ідей, відбираючи лише найбільш унікальне.

• «Висиджування» ідеї

Етап припинення творчого процесу, відволікання на інші предмети. Він допомагає відволіктися від затримався процесу виношування ідеї, подивитися на неї з іншого боку, тверезо оцінивши недоліки і переваги, уникаючи репродуктивне творчість.

• творче осяяння

Відбувається творче осяяння, інтелектуальний зрушення з мертвої точки, що відкриває проблеми і шляхи вирішення.

• Аналіз виконаної роботи

На останньому етапі відбувається оцінка виконаної роботи, аналіз отриманих ідей. Він відбувається за допомогою аналітичного мислення, задіявши основні критерії оцінки.

Всі етапи творчого мислення взаємозалежні між собою. Послідовне їх виконання допомагає отримати кращий результат в ході проробленої роботи.

Творче мислення передбачає розвиток умови для появи моральних і культурних начал в людині. Творче мислення допомагає людині виразити себе, свої думки і почуття. Через творчість людина показує характер, бачення оточуючих людей, природи і зміст свого внутрішнього світу.

Основою формування творчого начала людини повинні бути такі критерії творчого мислення:

• Здатність до аналізу, порівнянню і синтезуванню, присутність причинно-наслідкових зв’язків.
• Критичне мислення, своєчасне виявлення помилок і протиріч.
• Здатність прогнозувати подальший розвиток подій.
• Здатність до подання предмета або об’єкта позачасових рамок, вміння бачити речі в майбутньому і минулому часі.
• Вміти просувати отримані ідеї, розробляти можливі варіанти подій.
• Здатність до отримання нових цікавих думок і ідей в короткий період і з найменшими витратами.

Типи і особливості творчого мислення

У психології прийнято розділяти творче мислення на два типи: конкретно – образне і словесно – логічне. Володарі конкретно – образного мислення вважаються талановитими, так як сприймають навколишній світ у конкретних образах. При роботі мозку цей тип творчого мислення задіє праву частину мозку, яка відповідає за емоційну сторону інтелекту.

Словесно-логічний тип схильний до виконання приземлених абстрактних понять, з логічним або словесним напрямком. Відповідно такий тип мислення відноситься до лівого півкулі мозку, який відповідає за логічні процеси і математичний склад розуму.

Але здатність до творчості не зупиняється на одному конкретному типі особистості, а може бути присутнім у всіх. Особливості творчого мислення допомагають об’єднати образи і створити абстракції.

Особливості творчого мислення

• неординарність

Бажання творити, створювати нові ідеї і предмети, унікальні в своєму роді. Отримані в ході творчого процесу речі повинні мати цінність.

• Багатогранність

Розгляд об’єкта з іншого невластивої йому боку, застосування до нього свіжого погляду. Спроба знайти прихований потенціал, з огляду на основні характеристики та риси.

• гнучке сприйняття

Здатність до зміни погляду на характер явища або об’єкта. Спроба розглянути боку здатні змінити область застосування об’єкта і підвищити його унікальність.

• адаптованість

Перехід з однієї точки зору на іншу. Здатність переробляти великий обсяг інформації і вигадувати цікаві ідеї та ситуації.

Зв’язок уяви і творчого мислення в психології

Уява є частиною творчого мислення. Вони тісно пов’язані між собою і є основою один одного. Уява пов’язує і об’єднує структури інтелекту: увага, сприйняття, пам’ять.

Тільки людська свідомість створює умови для появи реальності в образах. Ця здатність пов’язана з психічним і смисловим видом мислення, об’єднуючи їх в одне ціле. Уява людини загадковий і незрозумілий процес, до сих пір до кінця не вивчений. Завдяки йому створюються умови для появи шедеврів літератури, скульптури і живопису.

Можливості уяви безмежні, воно показує реальність в іншому ракурсі і має величезне значення для психології та інтелектуального розвитку людини:

• Творча уява планує дії і вчинки, оцінює свою поведінку і отриманий результат.
• Уява допомагає «подорожувати» у часі, викликаючи в свідомість минулі події і враження, отримуючи нові творчі ідеї
• Уява виконали мету і завдання, не реалізовані в житті. Здогадуються деякі моменти.

Уява людини переробляє предмети і дії різного змісту, які містять риси, які не мають аналогів в реальності. Придумані предмети і події прийнято називати фантазією, а бажане розвиток подій є мрією.

Уява людини буває:

• Активне допомагає викликати образи, за сприяння сили волі. Викликаний образ не завжди має відповідність з описом предмета, а несе індивідуальне уявлення про нього.
• Пасивне. Думки та ідеї з’являються спонтанно, в незалежності від бажання людини.
• Продуктивне. Поява нових ідей пов’язано з життєвим досвідом людини.
• Репродуктивне. Уява репродуктивне це перенесення пережитих емоцій і дій в творчість людини. Репродуктивне уяву не містить вигаданих елементів.

Як активізувати творче мислення

У психології розроблені методи активізації творчого мислення. Вони допоможуть усунути усталений погляд на речі, прибрати репродуктивне мислення і звільнити свідомість для нових відкриттів. Ці методи створюють спеціальні умови на формування творчого мислення та підвищення його продуктивності.

• Найпопулярнішим способом активізувати мислення в психології є метод «мозкового штурму». Визначення «мозковий штурм» з’явилося в 40-і роки в Америці. Його суть полягає в колективному вирішенні поставлених завдань, розділяючи присутніх на тих, хто критикує і тих, хто «пропонує».
• Ще одним методом активізації розумового процесу є зміна умови виконуваного завдання. Подумки змінюємо поставлене завдання, спочатку змінюючи розмір, потім час і вартість. В ході запропонованого методу змінюється погляд на рішення, і з’являються нові ідеї.

Діагностика творчих здібностей

З’ясувати схильність до творчості можна за допомогою такої системи, як діагностика. Вона допоможе зрозуміти наскільки ви творча особистість, рівень креативності, виявити схильність до створення предметів мистецтва. Діагностика креативності виконується шляхом оцінки конкретних рис творчих здібностей.

Для повноцінного і достовірного проведення діагностика креативності зачіпає всі елементи творчого мислення, включаючи пам’ять, сприйняття, мрії і уява.

Проведені дослідження діагностики творчих здібностей та креативності діляться на 2 частини:

• креативність

Ця діагностика особистості оцінює пізнавальні функціональні можливості особистості, пов’язані з розвитком інтелектуальних здібностей. Цей напрямок представляють роботи і тести Е. Торренса, С. Тейлора, С. мідника, Дж. Гілфорда. Вони засновані на вивченні взаємозв’язку інтелектуальних здібностей з появою нових образів і ідей.

• креативність особистості

Завданням цього напряму є діагностика психології особистості, умови появи творчості, за рахунок індивідуальних особливостей людини. Це дослідження спрямоване на пошук критеріїв появи креативності. Представники напряму А. Маслоу, Д. Богоявленська, Ф. Баррон.

Тести на виявлення здібностей до творчості

Тест Дж. Гілфорда

Першовідкривачем оцінки здібностей до творчості стала робота Джоя Гілфорда. Він визначив суть творчого мислення в поєднанні розроблених оригінальних, нових образів і думок людини. Інші тести, розроблені після нього стали інтерпретацією цієї роботи.

Тест виявлення творчих здібностей Гілфорда будується за певними принципами:

• Наскільки просто і ефективно виявляються здібності до творчості на практиці, при вирішенні завдання. Враховується кількість рішень і відповідей, отриманих за певну кількість часу.
• Переключення або гнучкість відповідей, перехід з одного предмета на інший.
• Унікальність відповідей.

Тести Е. Торренса

Ще одним популярним методом діагностики здібностей є тести психолога Еліса Пола Торренса. Вивчення креативності Е. Торенс є частинами, що характеризують творчість на вербальному, образотворчому і звуковому рівні.

Тести Торренса виконуються в заданий проміжок часу. Отриманий результат оцінюється за певними принципами:

• Швидкість виконання, число рішень, що уклалися в певний проміжок часу.
• Різнобічність відповідей.
• Неповторність запропонованих рішень.
• Конкретизація ідей і рішень.

Тести Е. Торренса розроблені в 60-х роках і підходять для людей різного віку і маленьких дітей. Тести Торренса постійно видозмінювалися й удосконалювалися, мають багато аналогічних варіантів.

Тест Е. Тунік

Тест Е. Тунік спрямований на визначення креативності у підлітків і дорослих людей. Тест допомагає виявити схильність людини до такими критеріями:

• Цікавість. Допитлива людина, що має цікавий характер. Цікавиться навколишнім світом, займається самопізнанням, любить міркувати і пізнавати будову нових речей, механізми роботи, виконує цікаву роботу, читає книги, дізнається якомога більше нової інформації.
• Ризикованість. Ризикованість проявляється у відстоюванні своїх ідей і думок перед оточуючими, не боїться можливої ??негативної реакції людей на творчість, має твердий характер. Людина схильна до ризику має мету і йде до неї, незважаючи на можливі перешкоди, готовий до наслідків помилок, готовий піти на ризик для досягнення кінцевого результату. Зважає на думку інших людей, але не піддається на провокації.
• Уява допомагає людині придумувати нові події і речі, яких ніколи не існувало в дійсності, бачити предмети, що не мають аналогів і те, що приховано від очей простого людини. Уява сприяє створенню творів мистецтва і літератури.
• Готовність до складнощів. Людина, яка має непростий характер, займається вивченням складних явищ і об’єктів. Чи не шукає легких шляхів вирішення поставлених завдань, все робить самостійно, на свій страх і ризик. Вивчення складних речей є невід’ємною частиною життя такої особи.

Латеральное мислення Едварда де Боно

Едвард де Боно народився на Мальті в 1933 році. Доктор медицини, має ступінь з психології, фізіології, є розробником концепції латерального мислення.

Визначення латерального мислення Боно (лат. Lateralis, перекладається як «зміщений») – являє собою перенаправлений вид мислення по відношенню до звичайного мислення.

У своїй схемі Едвард де Боно робив спроби знаходження латерального мислення, отделяющегося від інших видів мислення, що має відмінні риси від логічного і горизонтального мислення. Підручник «Латеральное мислення» де Боно містить опис найбільш ефективного способу мислення, що допомагає розвитку продуктивності творчості, створення нових унікальних ідей. Інструментом отримання таких здібностей, вважає Едвард де Боно і є латеральне мислення.

Певне місце в розробленій схемі де Боно займає пам’ять людини. Це середовище свідомості знаходиться в постійному розвитку, але обмежується своїми обсягами. Латеральное мислення Едвард де Боно сприймає, як креативність і почуття гумору, яке використовується, як логічне мислення.

Латеральное мислення схоже на вироблену звичку людини мислити по-іншому. Створені умови розвитку цієї навички, які постійно застосовуються на практиці. Ці методи, описані в книзі де Боно, не створені їм, а запозичені у Філіпа Котлера. Вони відомі і використовуються вже давно, Едвард де Боно переробив їх під своє бачення, пояснюючи способи їх роботи.